Докладний гід по підводному світу: як правильно вибрати спорядження, де отримати сертифікат дайвера, які небезпеки вас підстерігають на дні і куди саме варто відправитися для початку.

Ікона

Жак-Ів Кусто, або, як цю людину пам’ятають по більш ніж сотні документальних фільмів, капітан Кусто. В основі його успіху лежала божевільна любов до моря і кінематографії. Ця суміш інтересів зробила Кусто головним провідником у «Світ безмовності». Саме під такою назвою вийшов його документальний фільм, за який капітан-режисер отримав «Оскара». Пізніше більше сотні документальних картин практично про всі підводні куточки Світового океану зробили Кусто іконою всіх дайверів. І якщо після прочитання репортажу про Палау у вас не виникне бажання завтра ж вирушити на Червоне море, подивіться фільми капітана Кусто.

Куди піти вчитися?

CMAS — найстаріша організація, до якої входить майже 100 країн. Створена в 1959 році при безпосередній участі Жака-Іва Кусто, штаб-квартира CMAS знаходиться в Римі. Росія — член CMAS з 1965 року. У конфедерації нашої країни перебувають близько 500 інструкторів. У CMAS дайвери діляться на три рівні — «однозірковий», «двозірковий» і «тризірковий» (cmas.org). Система PADI заснована в 1966 році в США. В організації близько 100 тис. інструкторів і приблизно 50 тис. дайв-центрів у всьому світі. Штаб-квартира PADI знаходиться в Каліфорнії (padi.com). NAUI — Національна асоціація підводних інструкторів вчить світ безпечним занурення з 1959 року. Багато організацій свідомо вибрали NAUI в якості своєї навчальної асоціації, наприклад ВМФ США та Національне агентство з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) в Х’юстоні (США). Окрім вищеперелічених організацій є й інші, менш великі.

Чого навчають?

Класичний курс в дайвінгу складається з трьох частин. Це теорія, практика в басейні і відкритій воді. Аматорський дайвінг розрахований на занурення на глибину до 40 метрів — глибина, для якої не потрібні спеціальні повітряні суміші, та й більша частина морської живності мешкає саме в цьому тонкому прошарку океану. Під час навчання початківець дайвер дізнається все про спорядження для дайвінгу, навчиться планувати занурення і вивчить правила безпеки. Після такого курсу ви зможете спокійно почувати себе під водою.

Що дає сертифікат?

З одного боку, картка дайвера — це щось на кшталт «прав на користування аквалангом». Але, на жаль, міжнародної конвенції, яку б підписали всі агентства, не існує. Тому кожне з них діє згідно своїм принципам і своїм методикам. Найбільш великі і авторитетні — CMAS, NAUI і PADI.

Небезпеки

Як люблять говорити інструктори, вода — вороже середовище. Головна небезпека — паніка. Крім того, після різкого спливання може розвинутися декомпресійна хвороба. Прояви можуть бути різного ступеня: від болю в суглобах і запаморочення до летального результату. Щоб уникнути декомпрессионной хвороби, сьогодні дайвери обзаводяться невеликим наручним комп’ютером, на якому вказується правильний режим спливання.

Особисте спорядження для дайвінгу

В принципі все спорядження для дайвінгу, необхідне для занурень, можна взяти в оренду в будь-якому дайв-центрі. Так і варто робити, якщо у вас є підозра, що дайвінгом ви будете займатися не часто. Але якщо це заняття припало вам до душі, слід задуматися про особисте спорядження. По-перше, воно буде індивідуально підібране, по-друге, гігієнічно безпечне. Краще віддати перевагу спорядженню найвідоміших брендів: Aqualung, Scubapro і Mares — точно не прогадаєте. Гнатися за дешевизною не варто: під водою, коли з-під маски почне сочитися вода або натирати ласта, картати себе за зекономлені гроші буде пізно. Перше, що потрібно купити, — комплект номер один: маска, трубка, ласти. Якщо є гроші, можна купити і свій балон гідрокостюм, регулятор з октопусом і жилет-компенсатор.

Куди податися

Саме дайверське місце на планеті — Червоне море. Майже всі починають пірнати саме тут. Простий шлях — купити тижневий дайв-сафарі на моторній яхті в Червоному морі. Повернувшись із такої відпустки, вже будете планувати, куди їхати далі: на Мальдіви, Мальту, в Малайзію чи Полінезію, а може, в ностальгічний Крим або під лід на Білому морі. Географія дайвінгу величезна, але всі точки можна розділити на тематичні. В одних місцях головне — тваринний світ. В інших — природні об’єкти на зразок провалів і печер, в третіх — затонулі кораблі різних епох — від іспанських галеонів до лінкорів Другої світової війни.

Гідрокостюм для дайвінгу

Вибираючи гідрокостюм дя дайвінгу, потрібно чітко розуміти, де ви збираєтеся пірнати. Якщо це теплі тропічні води, достатньо купити тонкий лайкровий костюм, який ще називають «поддевкой». Більш серйозні костюми роблять з неопрену. Всі моделі варіюються по товщині матеріалу і за формою: є короткі шорти, з шоломами, рукавичками. Спочатку можна обмежитися тонким лайкровим, він легкий і компактний. Його неважко возити з собою, а більш серйозне спорядження можна брати в оренду в дайв-центрі.

Ласти

Як і взуття, ласти не повинні жати, натирати ногу або бовтатися. Є два основних типи: із закритою п’ятою (для плавання без акваланга) і з відкритою, з регульованим ремінцем — для них доведеться використовувати ще й неопреновий черевик.

Маска

Головне, що варто ретельно підібрати, — це маска. Корпус сучасних масок роблять із силікону. Можна взяти модель з прозорим корпусом, що збільшить кут огляду, але зате створить відблиски на склі ілюмінатора. На стклі обов’язково повинне стояти маркування TEMPERED, якщо використовується пластик, то SAFETY. Якщо у вас проблеми із зором, сьогодні випускають маски з замінюваними лінзами: просто вставляється скло з потрібними діоптріями — і можна пірнати. Визначившись з моделлю, варто зрозуміти, чи підходить маска до вашої формі голови чи ні. Виявити під водою, що в неї почала потрапляти вода, — не найприємніше відчуття. Вибирати маску потрібно так: прикладіть її до обличчя, не надягаючи ремінець, і зробіть невеликий вдих носом. Якщо маска «присмокталася» і не спадає — можна купувати.

Текст Ігор Мінаков
Переклад Валерій Рукавішніков