Дайвінг володіє всіма ознаками дива. Складно інакше охарактеризувати ситуацію, коли людина ширяє в трьох вимірах, дихає там, де дихати йому не належить, і на короткій нозі спілкується з мешканцями чужої стихії.

З чого почати?

З вибору системи навчання. Якщо ви не впевнені, що дайвінг — це для вас, варто вибрати так званий «інтродайв»: поряд буде плисти інструктор, який простежить за вашим аквалангом. Ті, хто впевнені у своєму бажанні освоїти глибини, зразу йдуть на початковий курс, як правило, однієї з двох систем: PADI або CMAS. По закінченні навчання складають теоретичний іспит і отримують міжнародний сертифікат першої категорії, що дає право на занурення в будь-якій точці світу на глибину до 18 м. Новоспечені дайвери можуть навчатися далі та отримувати дозволи на занурення до 30 м. Для бажаючих є спецкурси, після яких можна пірнати на 200 м. Або з часом стати інструктором.

Що таке PADI і CMAS?

PADI, CMAS, а також поширені за кордоном NAUI, YMCA і т.п. — Назви різних дайвінг-асоціацій. За системою PADI вчаться більше 70% дайверів. Курс скрізь стандартний і відрізняється зручними термінами навчання. Конфедерація CMAS створена в 1959 році самим Кусто. Займається не тільки навчанням, але і організацією спортивних змагань, підводною археологією, науковою діяльністю. Незалежно від того, за якою системою навчався дайвер, з сертифікатом будь-якої з основних асоціацій він може пірнати в дайв-центрах інших асоціацій.

Чи може дитина займатися дайвінгом?

Діти краще дорослих адаптуються до нових умов, до того ж перебування у водному середовищі для них більш природно. Якщо дитина адекватно розвинена — фізично і психологічно, то до занять можна приступати з 10 років.

Скільки це коштує?

Ціни на послуги дайв-центрів залежать від їх розташування. Наприклад, занурення в озері Малаві з унікальною флорою коштує від 15 $, а на Карибах ця цифра доходить до 100 $. У середньому одне занурення з орендою спорядження обійдеться в 25–50 $. У Львові початковий курс PADI OWD коштує близько 350 $. Зі своїм спорядженням можна пірнати в наших водоймах практично безкоштовно. Інша цінова крайність — дайв-сафарі на островах Тихого океану за 5000 $ на тиждень.

Де краще навчатися — вдома чи на курорті?

Ще кілька років тому більшість проходило навчання на курорті під час відпустки. Сьогодні багато хто зрозумів, що вчитися краще вдома. У басейні можна досконально освоїти всі складні моменти. На курорті ж всі квапляться: через тиждень літак назад. Ще одна перевага навчання вдома — курс на рідній мові. Зарубіжні дайв-центри в популярних країнах мають у своєму розпорядженні російськомовних інструкторів, але в екзотичних місцях, швидше за все, доведеться осягати підводні премудрості англійською.

Чим ми дихаємо при зануренні?

Найчастіше тим же самим повітрям, яким дихаєте ви, читаючи ці рядки. Повітря — це суміш, що складається з 78% азоту, 21% кисню і менше відсотка аргону. За допомогою компресора повітря з видаленою вологою заганяється в балони. У багатьох дайв-центрах використовують нітрокс — суміш, яка містить кисню більше, ніж у звичайному повітрі. Завдяки нітрокс збільшується час, протягом якого можна спливати без проходження спеціальних декомпресійних процедур, і зменшується ризик декомпрессионной хвороби. Є й свої тонкощі: перевищивши рекомендовану глибину, ви ризикуєте отримати кисневе отруєння. Для більш серйозних технічних занурень використовуються суміші трімікс і гелиокс.

Як скоро після занурення можна літати на літаку?

Якщо незабаром після занурення підніматися на висоту 300 м і вище, є ризик отримати декомпресійну хворобу. Згідно з правилами більшості асоціацій між зануренням і польотом повинно пройти не менше 12 годин. Якщо занурень було кілька, цей термін зростає до 18 годин. Куди менший ризик являє собою дайвінг після польоту, хоча він все ж таки є. Подорожі на літаку викликають зневоднення, сухість дихальних шляхів і втому. Тому краще не пірнати відразу після польоту, а зробити перерву 12 годин. З тієї ж причини варто уникати алкоголю і кави: вони зневоднюють.

Що потрібно знати про нічні зануреннях?

Незважаючи на обмежену видимість, вночі пірнати не менш цікаво, ніж вдень, — можна побачити підводних мешканців, активних тільки в темний час доби. Для еічного дайвінгу обов’язково потрібні два ліхтарі (а краще — кілька). Втрата освітлення створює масу проблем: в першу чергу невдачливий плавець ризикує впасти в паніку, втратити орієнтацію, контроль над плавучістю і можливість зчитувати показання приладів. Щоб уникнути ексцесів варто приділити освітлювальним приладам особливу увагу, зокрема, пристебнути ліхтар ремінцем до зап’ястя і змастити всі шви силіконовим мастилом.

На чому не варто економити?

Безпека перш за все. Ніколи не варто заощаджувати на професійному інструкторові і особливо дайв-гіді. Останній повинен добре знати течії, небезпеки і інші особливості місця занурення. Не варто вдаватися до послуг центрів, які використовують старе і зношене обладнання, пропонуючи більш привабливі ціни.

Яка максимальна глибина для любительських занурень?

За правилами більшості асоціацій максимальна глибина занурень становить 40 м. Щоб зануритися на таку глибину, знадобляться спецзанятія. Використовуючи повітряно-гелеві суміші, можна опуститися й глибше — до 300 м.

Що потрібно знати про коралові рифи?

Рифи ростуть дуже повільно, протягом тисячоліть, але зруйнувати їх — хвилинна справа. Корал набагато більш крихка істота, ніж здається. Він покритий ледве помітним захисним шаром, пошкодити який — все одно що здерти шкіру з людини. Основну небезпеку для коралів представляють всілякі забруднення і варварські способи рибальства, що знищують морську фауну. Дайверам необхідно уникати дотику до коралів, як і до будь-яких інших підводних мешканців. Навіть така, здавалося б, дрібниця, як сонцезахисний крем, може стати причиною руйнування цілого рифа.

Що таке liveaboard?

Найцікавіші місця для дайвінгу знаходяться далеко від курортів. Підводна живність тут не лякана, корали ще не обламані якорями і ластами, не розтягнуті на сувеніри. Крім цього, найцікавіші затонулі кораблі знаходяться далеко від берега, і тому дайвери нерідко вибирають так званий liveaboard — проживання на борту судна з виходом в море на кілька днів. Дайвінг проходить в місцях, куди неможливо було б дістатися за один день. При цьому акваоангісти мають можливість виконувати по 4–5 занурень за день, не відволікаючись на побутові турботи.

Що таке рек-дайвінг?

Рек-дайвінг походить від англійського слова wreck, яким позначають останки загиблого судна. Не всі потонули кораблі доступні — навіть ті, що знаходяться недалеко від берега, часто лежать на глибині, недоступній для любителів. Крім того, на деякі об’єкти пірнати заборонено.

Своє спорядження або орендоване?

Власне спорядження дуже зручно хоча б тим, що їм не користувалися 1000 осіб до вас. Придбати його краще під час або після проходження початкового курсу. Інструктори допоможуть підібрати комплект. Для перших занять всім необхідним забезпечить дайв-центр, але багато хто воліє вже на цьому етапі мати свій «Набір № 1»: маску, ласти і трубку. Балони з повітрям і вантажі, необхідні для занурення, зазвичай беруться напрокат. Основні витрати припадуть на регулятор, BCD, комп’ютер і гідрокостюм. Вибираючи прості, але надійні речі, цілком можна вкластися в 500 $.

Скільки коштує перевезення спорядження?

Уточніть, який тариф авіакомпанія застосовує до спорядження для дайвінгу. Ось приклади:
KLM: на Антільські острови і Сен-Мартен — 40 € на вагу до 20 кг спорядження в одну сторону.
Lufthansa: на рейсах до Європи, Австралії та Латинської Америки на вагу до 15 кг діє спецтариф 20 €. 15–30 кг — 40 €.
«Аерофлот»: спецтарифів немає. В Єгипет можна безкоштовно провезти 40 кг багажу. На Мальдіви — 30 кг.
SAS: на рейсах до Таїланду спорядження вагою до 15 кг коштує 40 €, 15–30 кг — 80 €, 30–45 кг — 150 €.
Розцінки для таких же вагових категорій до Європи становлять 15 €, 30 €, 60 €.

Що таке сухий костюм?

Сухий костюм використовується для дайвінгу в холодній воді. На відміну від гідрокостюма через сухий костюм вода не проникає, і тіло може зберігати постійну температуру навіть в підлідних і арктичних зануреннях. Новачкам рідко доводиться стикатися з подібними моделями, а деякі дайвери обходяться без них все життя, пірнаючи виключно в теплих водах. Сухий костюм відрізняється в застосуванні від звичайного гідрокостюма, і найчастіше для його використання потрібно пройти спеціальний курс.

Яке спорядження упакувати для подорожі?

• Варто витратитися на спеціальну сумку з щільного (>1000 ден) і водовідштовхувального матеріалу, наприклад з балістичного нейлону і кордури.
• Складіть список спорядження — він допоможе нічого не забути перед поверненням.
• Дайв-комп’ютер і інше особливо цінне обладнання, а також щоденник занурень і сертифікати варто скласти в ручну поклажу.
• Оберніть крихкі частини в бульбашкової плівку, маску краще перевозити в міцному футлярі.
• Запасні частини й іншу дрібницю упакуйте в пластиковий контейнер — їх буде простіше знайти.
• Самі крихкі предмети складіть на дно сумки, попередньо виклавши його пляжним рушником.
• Ласти — по обидва боки сумки для додаткового захисту.
• Піддуйте трохи повітря в жилет-компенсатор і упакуйте спиною нагору.
• На самий верх сумки покладіть мокрий костюм, використовуючи рукава і штанини для огортання тендітних частин.
• На зворотному шляху все спорядження потрібно промити прісною водою і висушити.
• На зворотному шляху можна використовувати брудний одяг для додаткового захисту спорядження.

Навіщо навіть у теплій воді потрібен гідрокостюм?

Гідрокостюм, він же мокрий костюм, потрібен перш за все, щоб уникнути гіпотермії — переохолодження організму та захистити шкіру від пошкоджень, наприклад, про корали. Ним користуються навіть в тропічних морях, де на поверхні вода дуже тепла. Справа в тому, що на глибині температура води значно нижче і через 20–30 хвилин дайвер може замерзнути.

Як часто мешканці моря нападають на людину?

Навіть акули нападають на людей вкрай рідко і тільки у випадку, якщо стикаються з агресією. Звести ризик до мінімуму допоможуть прості принципи: нікого з морських мешканців не годувати, не дражнити і не чіпати.

Чи небезпечний дайвінг для здоров’я?

Дайвінг ризику для здоров’я не представляє. Якщо людина пройшла курс навчання, здорова і має в своєму розпорядженні необхідне спорядження, перешкод до занять не виникне. Однак є винятки. Підводне плавання не рекомендується практикувати в першу чергу людям із хронічними захворюваннями серцево-судинної і центральної нервової систем. Також не можна пірнати вагітним, діабетикам і приймаючим інсулін. Максимального віку для дайвінгу не існує, але багато дайв-центрів просять людей старше 65 років надавати медичну довідку. Відвідати лікаря перед початком занять варто в будь-якому випадку.

Що можна освоїти після проходження початкового рівня?

У міру накопичення досвіду можна продовжувати навчання у відповідності зі стандартами обраної системи. Наприклад, в PADI за курсом Open Water (після якого можна пірнати з напарником такого ж рівня на глибину до 18 м) йде 2-денний курс Advanced Open Water, який дає можливість окрім занурень на 30 м вчиняти, наприклад, нічні занурення. На цьому етапі багато зупиняються, хоча можна розширити навички за допомогою спецкурсів (наприклад, занурення на кораблі, підводна фотографія і т. п.) або отримати кваліфікацію рятувальника (Rescue Diver).

Як зробити дайвінг професією?

Багато всерйоз замислюються, як зробити розвагу роботою. Найпростіший спосіб — продовжити навчання і стати дайв-майстром, супроводжуючим дайверів в зануреннях, або згодом інструктором. Затребуваність фахівців дуже висока. Кількість сертифікованих дайверів росте, а разом з ним зростає і попит на роботу дайв-майстра.

Текст Лариса Пелле
Переклад Валерій Рукавішніков