Дихальна трубка дозволяє дайверу дихати на поверхні, не піднімаючи голову над водою. На перший погляд може здатися, що це не так вже важливо, але врахуйте, що голова людини, як правило, важить близько 7–9 кілограмів. Кожного разу, як ви піднімаєте голову з води, вам доводиться прикладати зусилля, щоб тримати цю вагу над водою. Навіть якщо у вас ідеальна плавучість, центр ваги при цьому зміститься, і вам доведеться витратити певну енергію, щоб компенсувати це.

Дихальна трубка дозволяє вам не піднімати голову з води — так ви можете плавати годинами, навіть без засобів для підтримки плавучості. Без дихальної трубки вам це не вдасться. Ви або виб’єтеся з сил, чи будете змушені лягти на спину, щоб мати можливість дихати, опустивши голову у воду (цей спосіб ефективний тільки в тому випадку, якщо на воді нема хвиль).

Дихальна трубка вважається обов’язковим, стандартним елементом спорядження для аматорського дайвінгу (винятком є ​​деякі особливі ситуації). Хоча трубка дозволяє вам плисти по поверхні, не витрачаючи повітря з балона, основною причиною обов’язкової наявності трубки є вимоги безпеки. Навіть при зануренні в спокійній теплій воді може статися так, що ви спливе далеко від судна або берега з майже порожнім балоном. Трубка дозволить вам легко дихати (особливо якщо на поверхні є хвилі) і не прикладати зайвих зусиль при русі до точки виходу з води або в очікуванні, поки вас підберуть. Якщо умови занурення дозволяють, ви можете не користуватися трубкою, але візьміть її з собою на той випадок, якщо щось піде не так, як ви планували.

Занурення техно-дайверів відрізняються від аматорських, тому в технічному дайвінгу трубка грає іншу роль. Найчастіше, техно-дайверам трубка приносить більше проблем, ніж користі, тому вони вважають за краще обходитися без неї.

Якщо існує ймовірність випадково спливти далеко від судна або берега, деякі техно-дайвери на всяк випадок беруть з собою складну модель, прибравши її в кишеню. Дихальна трубка являє собою загнуту трубу з загубником на кінці, яка кріпиться збоку до ремінця маски. Як і інші елементи спорядження, трубки виготовляються з різних матеріалів і мають ряд особливостей.

Матеріали

Фактично, яку б трубку ви не купили сьогодні, вона складатиметься з пластикової труби і силіконового загубника. Вся нижня частина трубки, включаючи загубник, може бути цілком відлита з силікону. Або ж вона може бути виконана з пластика, до якого кріпиться силіконовий загубник.

Особливості

Сучасні дихальні трубки мають ряд відмінних особливостей. Вибирайте відповідну трубку, виходячи зі своїх переваг.

Розмір. Раніше існував великий вибір трубок по довжині і діаметру, але з часом відбракувалися ті трубки, які були занадто довгими, занадто короткими або дуже вузькими. Як правило, трубки, яким віддає свою перевагу основна частина дайверів, не надто відрізняються по довжині і діаметру, тому по довжині більшість трубок варіюються від 35 до 45 см (при вимірюванні від центра загубника до верхнього кінця), а по внутрішньому діаметру — від 19 до 25 мм.

Основне завдання при виборі розміру трубки — скоротити опір при диханні. Чим коротше трубка, тим менше опір, але якщо трубка буде дуже короткою, її буде заливати водою. Широка трубка дозволяє витрачати менше зусиль при диханні, але якщо діаметр трубки занадто великий, її буде практично неможливо прочистити від води методом видиху.

Форма. У 1960-х роках трубки були прямими, з підковоподібним згином біля основи. Сучасні трубки щільно прилягають до голови, повторюючи її контури. Це покращує обтічність, а також зводить до мінімуму ризик, що ви зачепите трубкою який-небудь об’єкт.

Зручний загубник. Зіпсувати задоволення від занурення може не тільки неправильно підібрана маска, але і незручний загубник трубки або регулятора. На щастя, більшість високоякісних трубок мають зручний загубник, сконструйований з урахуванням анатомічних особливостей ротової порожнини людини. Вони дозволяють звести до мінімуму стомлення щелепних м’язів. Крім того, сучасні силіконові загубники м’якіші і зручніші старих, які виготовлялися з гуми — менш еластичного матеріалу.

Зміщений загубник. Дивлячись на схему правильного розташування трубки, ви бачите, що оптимальний кут, під яким повинна знаходитися дихальна трубка, не збігається з кутом, під яким загубник буде зручніше розміщуватися в роті дайвера. Тому загубник багатьох трубок розташований під невеликим кутом по відношенню до основної частини трубки. В результаті ви можете розмістити загубник у роті так, як вам зручно. У деяких моделях верхня частина трубки також може обертатися.

Тібкап або жорстка люлька. Деякі дайвери віддають перевагу трубці з гнучкою частиною біля основи. Така трубка особливо корисна для занурень з аквалангом, оскільки завдяки подібній конструкції загубник не заважає вам, коли ви дихаєте з регулятора. Інші дайвери віддають перевагу повністю жорсткій трубці з вигином в нижній частині (як було описано вище). При диханні з регулятора вони повертають трубку так, щоб загубник не заважав. Якщо ви зупинили свій вибір на гнучкій трубці, вибирайте таку, у якої внутрішня поверхня гнучкої гофрованої частини гладка. Гофрування внутрішньої частини призводить до виникнення турбулентності, що підвищує опір при вдиху і утрудняє повне очищення трубки від води.

Дренажний клапан. Дренажні клапани в даний час стали стандартним елементом конструкції трубки, популярним у більшості дайверів. Дренажний клапан — це просто односторонній клапан біля основи трубки або під загубником. Коли ви видихаєте, щоб очистити трубку від води, вода віддаляється не тільки через верх трубки, але і через клапан.

Захист від заливання. Деякі трубки мають також додатковий клапан або інше пристосування у верхнього краю трубки. Воно перешкоджає попаданню води в трубку при хвилюванні на морі.

Складні трубки. Одне з останніх досягнень — дихальні трубки, які згортаються, складаються або якось ще робляться компактними, так що ви при бажанні можете прибрати їх в кишеню компенсатора плавучості. Найчастіше такі моделі не так зручні, як стандартні трубки, але вони підходять дайверам, які, виходячи з умов занурення, не планують використовувати трубку. Іноді такі трубки беруть із собою техно-дайвери, на випадок, якщо їм доведеться плисти у відкритому океані.

Системи кріплення. Трубки випускаються з певними пристосуваннями для кріплення до ремінця маски. Це може бути простий гумовий або силіконовий трубкодержатель. Але сучасні трубки зазвичай оснащені застібкою, яку ви можете легко застебнути або розстебнути.

Довжина дихальної трубки. Дехто впевнений, що чим довше трубка, тим краще, оскільки вона вище піднімається над поверхнею води. А чим вище трубка, тим менше ймовірність, що в неї затече вода. Але насправді, чим довше трубка, тим менше вона ефективна — з двох причин; Мертве повітряний простір — перша частина повітря, що надходить у легені при вдиху. «Мертве» повітря — це повітря, що залишилось в трубці після вашого попереднього видиху; віно характеризується підвищеним вмістом вуглекислого газу. При вдиху це повітря надходить у ваші легені. При використанні дихальної трубки кількість «мертвого повітря», яке ви вдихаєте, збільшується при кожному видиху. Чим більше об’єм трубки, тим більше в ній буде залишатися «мертвого повітря». Якщо ваша трубка вище, ніж це необхідно, ви вдихаєте більше вуглекислого газу.

Для прикладу скажемо, що якби довжина вашої трубки становила 122 сантиметри, врешті-решт, вам довелося б вдихати вже «відпрацьоване» повітря знову і знову. Тиск води — інша проблема полягає в тому, що довгу трубку складніше очистити від води. Кожні 15 сантиметрів води додають близько 63 грам, тому вам доводиться прикладати більше зусиль, щоб видалити воду з трубки методом різкого видиху. Дренажні клапани спрощують завдання, але навіть при використанні трубки з клапаном частина води все одно видаляється через верх трубки. Чим довша трубка, тим складніше очистити її від води. Трубка оптимальної довжини повинна лише трохи підніматися над вашою верхівкою або бути точно на її рівні. Тоді трубка буде досить довгою, щоб у неї не заплескувалось багато води, але при цьому кількість вдихуваного «мертвого повітря» зведеться до мінімуму і трубку буде легко прочищати.