Навіщо люди занурюються в печери?
Напевно, це один із найскладніших питань. Звичайно, у кожного дайвера своя мотивація. Деякі йдуть в печери за красою — щоб милуватися фантастичними рельєфами, спостерігати за грою світла і рідкісними тваринами (наприклад, сліпими рибами або ракоподібними). Плюс справжнє задоволення — пошук і дослідження нових печер, а також власний розвиток — цікаво після звичайного дайверського занурення перейти до занурення в печери, що вимагає великої технічної підготовки. Є і негативні мотивації для занять кейвдайвінгом — спрага адреналіну. Деякі ж просто отримують сертифікат Cowern Diver для того, щоб відчувати себе «крутими». Важлива частина процесу навчання — звести нанівець негативні мотивації.
Як мені підготуватися до курсів по кейвдайвінгу?
Почати можна з найпростішого. Перше — як можна більше пірнати в різних умовах (природно, в рамках вашої поточної сертифікації). А ще прочитати різну літературу по печерному дайвінгу, щоб сформувати основи його правильної філософії. Наприклад, прочитайте книгу Шека Екслі «Азбука виживання».
Як довго навчатися печерному дайвінгу?
Формально кожен курс включає в себе близько чотирьох занурень, які учні проводять, коли всі вправи засвоєні. Але крім навчальних занурень, невід’ємна частина вдосконалення — самостійна практика. Кожне занурення в печери вносить вклад у скарбничку знань.
Як правильно вибрати інструктора?
Щоб правильно вибрати інструктора, вам необхідно зібрати інформацію. Вибирайте інструктора, який навчає вже давно. Плюс важливо, щоб він мав постійну практику занурення в печери. Близькість проживання і дешевизна курсів — це не те, що варто враховувати в першу чергу. Поговоріть з різними кейвдайверами, але пам’ятайте, що людина, яка пройшла курс у одного інструктора, може бути необ’єктивною. Важливо, щоб вам було комфортно з викладачем. А ще уникайте інструкторів, які не можуть відповісти на поставлене запитання або в якості відповіді використовують загальні фрази.
Хто може стати кейвдайвером?
Ви повинні мати кваліфікацію Advanced Open Water Diver однією з загальновизнаних асоціацій з навчання дайвінгу. Мати сертифікат Rescue Diver не потрібно, але даний курс дає добрі знання з філософії безпечного дайвінгу та моделюванню дій щодо запобігання аварійним ситуаціям і діям в них. Крім того, ви повинні пам’ятати, що чим більше у вас занурень в різних умовах, тим краще ви підготовлені для проникнення в надголовні середовища — так на професійній мові називають печери. 50 занурень у відкритій воді може виявитися недостатньо, особливо якщо ви здійснювали їх в теплій прозорій воді на невеликій глибині. Крім стандартних вимог до здоров’я дайвера, у вас не повинно бути схильності до паніки і ознак клаустрофобії. Запитайте себе: що робити, якщо втратив ласту? Заплутувався я коли-небудь в мотузці або сітці? Чи збивали з мене маску під водою? Стикався я коли-небудь з відсутністю подачі повітря під водою? Чи потрапляв в низьку видимість під водою? Чи знаю, що робити в цих ситуаціях? І що треба робити, щоб уникнути їх повторення? Чи зможу я контролювати своє его і припинити занурення, якщо щось пішло не так? Якщо ви відповіли хоча б на одне питання «ні», то вам варто почекати з освоєнням печер. Тому що там немає нічого, за що варто було б вмирати.
Яке спорядження необхідно для кейвдайвінга?
Яке спорядження для кейвдайвінга можна вважати правильним? Те, яке дозволяє безпечно і комфортно вирішити поставлене завдання. Підбір спорядження обговорюється на курсах з навчання печерному дайвінгу. Існує два методи підбору. Конфігурація обладнання жорстко задається стандартами навчальної асоціації (наприклад, GUE). Або ж обладнання підбирають виходячи з рекомендацій по безпеці і поставлених завдань (NSS-CDS). Обидва методи мають мінімальний набір необхідного спорядження: спарка — два балони (для базового рівня Cavern Diver допускається використання одного балона з подвійним вентилем), два регулятора, один зі шлангом довжиною 2 метри, інший зі стандартним шлангом, модульний компенсатор плавучості з наспинною камерою, три джерела світла, один з яких основний і два запасні, дві котушки — ходова та аварійна. Обидва методи підбору спорядження мають право на життя, немає правильного і неправильного — вони просто різні.
Яке спорядження найважливіше?
Найголовніша частина «спорядження» — це мізки з правильним розумінням. Якщо дайвер правильно навчений і з розумом підходить до організації занурень, він готовий до цікавих занурень протягом багатьох і багатьох років без будь-яких пригод.
Які види печер існують?
Перший тип печер, з яким стикаються дайвери, — коралові. Вони утворюються при зрощуванні коралових утворень або після руйнування коралових блоків у результаті тектонічних зрушень. Такі печери можуть бути різної довжини і розгалуженості. Маленькі коралові гротікі на невеликій глибині знайомі кожному дайверу, що побував на Червоному морі, глибокі й довгі печери зазвичай знаходяться на великій глибині і доступні технічним дайверам (такі є недалеко від відомих єгипетських курортів Шарм-ель-Шейх і Дахаб). Морські скельні печери утворюються на невеликій глибині під дією хвиль, часто вони мають пухирі, заповнені повітрям. Довжина таких гротів зазвичай невелика. Один з найвідоміших — Grotta Azzurra на острові Капрі в Середземному морі. Блакитні діри і каньйони — проходи в коралових утвореннях — не зовсім печери, але вони мають надголовні ділянки і теж вимагають спеціальних навичок. Найзнаменитіші — Блакитна Діра в Дахабі, в Белізі і на Багамах. Лавові тунелі — порожнечі, утворені всередині лавових потоків при виверженнях вулканів. Зовнішній шар лави постійно охолоджується водою і твердне, а розплавлена лава всередині продовжує свій шлях. Після заповнення водою утворюється тунель. Такі печери досить рідкісні і зустрічаються в місцях посиленої вулканічної діяльності, наприклад в Ісландії. Крижані айсбергові печери утворюються в результаті танення айсберга і взаємодії солоної води океану з прісною водою айсберга. Це постійно змінюються тунелі й печери, існуючі, поки існує айсберг. І, нарешті, карстові печери — найбільш поширені і найрізноманітніші. Вони утворюються під дією карстових процесів, коли грунтові слабокислі води поступово розчиняють вапнякові та гіпсові породи. Найбільш знамениті — печери Флориди, сеноти Мексики, гіпсова Ординська печера на Уралі. Ще умовно до печер можна віднести затоплення тунелі техногенного походження, гірничі виробки або шахти. Найвідоміші в Росії — Мармуровий кар’єр в Карелії і Туімскій провал в Хакасії.
Чи можливо подальший розвиток в кейвдайвінгу?
У кейвдайвінга є безліч різних спеціалізацій, істотно розширюють можливості дослідження печер. Використання підводних скутерів, глибокі занурення, картографування або проникнення в вузькості з використанням сайдмаунта — спеціальної конфігурації з боковим розміщенням балонів — ось кілька прикладів того, що стане доступне вам, якщо ви всерйоз займетеся печерним дайвінгом, але це вже тема для іншої статті.
Cкільки це коштує?
Ціна курсу визначається інструктором, але, якщо ви серйозно плануєте займатися печерним дайвінгом, ціна одного курсу в середньому складе
Текст: Станіслав Поляков
National Geographic, вересень—жовтень 2011
Переклад Валерій Рукавішніков
