Кейвдайвінг в Домініканській Республіці

Лагуна El DuduЗемля Домінікани — як голландський сир, вся в дірках, місцеві жителі навіть побоюються ходити в джунглі — щоб не провалитися. Щороку сюди з’їжджаються кейвдайвери, мріючи знайти нову, ще ніким не досліджену печеру.

Я пірнаю в маленьке озеро і пливу по довгому ходу. Буквально через десять метрів відкривається фантастична картина. Карст, який зовні виглядає білим, на глибині виглядає яскраво-блакитним. Прісна вода настільки прозора, що здається, ніби її взагалі немає. Коридор тягнеться вперед, і скоро я опиняюся в залі зі сталагнатами — і це лише початок подорожі.

Підземні Всесвіти

Якщо уявити собі тропіки, то перед очима постане картинка з пальмами. І ще захід сонця над морем. Саме так виглядає Домінікана — як типовий карибський регіон. Тут вам і пляжі, і аніматори, бари, ром. Але це тільки на перший погляд. Під землею Домінікани — печери, приховані від очей. Острів буквально нагадує голландський сир — весь у дірках. У міжнародному аеропорту Санто-Домінго можна зустріти дивних туристів з купою сумок, герметичних кейсів та іншого спорядження, яке у простого обивателя ніяк не в’яжеться з пляжним відпочинком.

КейвдайвінгПечери в Домінікані всюди. У місті Бока-Чіка під землею в гроті знаходиться дискотека, а в підлозі тут же — озеро. Кейвдайвери приходять на дискотеку в повному обмундируванні і тут же, проходячи повз танцюючих, занурюються у воду. Місцеві вже звикли і не звертають уваги, тільки приїжджі відпочивальники дивляться з жахом: куди це люди зникають під підлогою? У столиці Домінікани Санто-Домінго є ресторан, зроблений всередині печери: прохолода підземного гроту, гарне підсвічування і відмінна національна кухня приваблюють сюди безліч туристів. Ну а в центральному парку міста знаходиться велика печера, з якої створили зону відпочинку: там можна покататися по озеру на маленькому човнику, прогулятися по терасах, викладених плиткою, і посидіти в тіні гротів на лавочках. Щорічно в Домінікану приїжджають любителі і просунуті кейвдайвери в надії відкрити нову печеру. І якщо ви зовсім небагато відійдете від пляжної зони в джунглі, то обов’язково натрапите на затоплені підземні ходи. Місцеві жителі бояться забиратися в деякі райони — дуже великий ризик провалитися під землю. Печери в Домінікані мало вивчені, оскільки уряд більше займається розробкою курортного бізнесу.

Печер El ChichoОдин з головних ентузіастів кейвдайвінга в цих місцях — Вальтер Фрішбуттер. 20 років тому він переїхав в Домініканську Республіку, відкрив власну школу кейвдайвінгу. Найбільше печер — на півдні острова, поруч з містом Байяїбе. Всього в декількох кілометрах від курортної зони, в східному національному парку, дві унікальні печери — El Chicho і Padre Nuestro. El Chicho починається з звичайної калюжі. Тут же росте велике дерево — під його коренем починається підводна система ходів. Поруч стоїть невеликий будиночок рейнджерів, які охороняють заповідник (щоб пірнути тут, необхідно отримати дозвіл в дайв-центрі). Рейнджери охоче, за невеликі гроші, допомагають нести спарки і інше важке устаткування. El Chicho — одна з найкрасивіших печер в Домінікані. У підводній частині вона вся покрита сталактитами і сталагмітами, деякі з них настільки тонкі й довгі, що можуть за красою і крихкістю змагатися з китайським порцеляною. До речі, перед спуском в це унікальне місце нам влаштували чек-дайв: перевірили, як плаваємо, щоб під час занурення ми не пошкодили цей крихкий фарфоровий світ.

Кажани і озера

Печера Padre NuestroЗовсім поруч, в п’яти хвилинах ходьби, знаходиться Padre Nuestro, дуже схожа на El Chicho (є припущення, що це єдина система ходів). Спуститися сюди складніше, до води веде довгий спуск, всюди великі камені. І десь починаючи з середини шляху сюди вже не доходить сонячне світло — доводиться користуватися ліхтарями. Вода в озері, звідки починається печера, відносно прохолодна — близько 24 °C. Особливо приємно в неї зануритися після тропічного сонця. Padre Nuestro — досить темна печера, але не менш гарна, ніж El Chicho: зали багато прикрашені сталактитами. Десь на її середині є невелике озерце, в якому можна спливти — повітря придатне для дихання. До речі, в гротах, поза води, над головами у вас будуть кружляти кажани, перелякані світлом ліхтарів. На острів приїжджає багато і звичайних дайверів. І у деяких з’являється бажання спробувати себе в печерних зануреннях — пройти пробний курс. Для таких цілей відмінно підходить La Sirena, яка знаходиться в декількох хвилинах їзди від столиці Санто-Домінго. До води ведуть сходи, є обладнаний майданчик з підсвічуванням, де можна підготуватися до занурення. Сама печера дуже підходить для початківців. La Sirena красива як у підводному, так і в надводній частині. До речі, більша частина печер знаходиться на території приватних володінь, і тому за пірнання доводиться платити приблизно 25 $ за день. La Sirena належить потомственому кубинцеві. Біля печери обладнані місця для збору спорядження, є майданчики для пікніків або ланчу між зануреннями. Друга частина La Sirena — складна, ходи тягнуться більш ніж на кілометр і опускаються на глибину до 28 метрів. Занурення в цю частину вимагає більш серйозної підготовки.

Особливості підводного світу

Печера Dudu Унікальність багатьох місцевих печер полягає в тому, що частина з них затоплена прісною і морською водою. Занурюючись, тут можна побачити таке явище, як галоклін: дивовижне видовище, коли, не перемішуючись, існують у просторі шар прісної і шар морської води. Але одн незграбний рух — шари перемішуються, а видимість падає до нуля. Печери діляться на молоді і старі. У молодих — зовсім тонкі сталактити зі світлими фрагментами (вапняком). У процесі життя сталактити збільшуються. Сталагміти (ті, що ростуть знизу) і сталактити (які зверху) зростаються і перетворюються в сталагнати — великі кам’яні стовпи. У процесі вимивання породи утворюються великі карстові порожнини, які з часом обрушуються, і в печеру проникає тепле сухе повітря. Воно порушує термобаланс печери, з часом призводить до ерозії і руйнування, пил осідає на стінах, роблячи сталактити чорно-коричневими.

Печера на півночі

Варто поїхати на північ острова. На автомобілі вам доведеться подолати приблизно 260 км, перш ніж потрапите на Атлантичне узбережжя. Місцеві пейзажі сильно відрізняються від південних. Сильні вітри й шторми змінили все навколо. Всюди зігнуті пальми, на березі лежать розкидані корчі. Саме тут, в провінції Nagua, знаходиться печера Dudu. А якщо бути більш точним — це озеро круглої форми діаметром приблизно 60–70 метрів. Провал в землі, облямований стрімким берегом, коріння дерев спускаються по обриву до самої води. На дні озера лежить скам’янілий ліс. За багато століть під водою гілки перетворилися на камені — вони ламаються, як скло, від першого дотику. В озері водиться кілька видів прісноводних риб. Наприклад, при вході в одну з маленьких печер мешкає величезний вугор. Вода прозора і тепла. Сюди приїжджають і звичайні туристи, щоб викупатися і перекусити в місцевому кафе — від нього і починаються кілька входів в печери. Найголовніша з них — Dudu — являє собою дуже великий тунель з величезними напівзруйнованими сталактитами коричневого кольору і замуленим дном. Швидше за все, Dudu — одна з найстаріших печер на острові, тому ставляться до неї всі дуже шанобливо. У гігантському тунелі зустрічаються ділянки морської води у вигляді безформної субстанції, непрозорою, але світлою. Коли на них потрапляє промінь ліхтарика, то в повній темряві вони світяться, як люстра.

Dudu досить велика, і за одне занурення можна встигнути подивитися тільки її частину. З цієї печери можна вийти в іншу, маленьку печеру — Lily, у якої теж є вихід в озеро. В озері — ще дві маленькі печери на глибині 14 метрів, але їх протяжність всього 60–80 метрів. Ми були в Домінікані десять днів. Стало ясно, що побачити навіть більшу частину всіх печер за цей термін неможливо. Та й за місяць-два теж! Поки ми занурювалися, група місцевих спелеологів знайшла ще одну невідому раніше печеру.

Текст: Михайло Семенов
Переклад Валерій Рукавішніков

Zippo 17.09.12

---