При виборі спорядження для дайвінгу його відповідність індивідуальним особливостям і перевагам дайвера не менш важливо, ніж, власне, сама функціональність спорядження.

Щороку дайвери отримують травми та гинуть через використання погано підходящого для них спорядження.

Занадто малі або занадто великі компенсатора плавучості можуть забезпечувати недостатню підйомну силу або, навпаки, містити надлишки повітря і ставати причиною неконтрольованих викидів на поверхню. Надмірно щільна обтурація може утруднювати дихання або кровообіг і, тим самим, вносити свій вклад в розвиток декомпрессионной хвороби.

Фатальне занурення

Білл був просунутим дайвером сорока п’яти років. Він вважав, що має гарне здоров’я і пірнав досить часто, щоб підтримувати свої навички дайвера. На додаток до рекреаційного дайвінгу Білл був волонтером громадської рятувальної команди, де також відточував свою техніку занурень.

В один з холодних днів пізньої осені Білл, разом з друзями вирушив на місцевий затоплений кар’єр, щоб вперше спробувати пірнути в сухому гідрокостюмі. Коли вони одягнули костюми, один з партнерів, пояснив складності механізми піддування і стравлювання повітря з сухого гідрокостюма.

Перед зануренням Білл сказав, що у нього труднощі з диханням. Він і його товариші вирішили, що проблеми обумовлені хвилюванням перед зануренням, яке посилюється незвично щільної шийної обтюрації орендованого «сухого» гідрокостюма. Дайвери увійшли у воду і почали занурення. Зупинившись на дуже мілкому місці, Білл ретельно перевірсив систему піддування і стравлювальні клапана костюма на практиці.

Задоволений тим, що все працює справно, він і один з бадді опустилися до 12 м. Температура води на цій глибині становила близько 11 °С. Через 20 хвилин занурення Білл з’явився на поверхні в стані повного шоку і паніки. Члени команди, що залишилися на березі, побачили його і попливли назустріч, щоб підстрахувати дайвера.

Незабаром після того, як сплив Білл, партнери помітили його відсутність і також піднялися на поверхню, щоб знайти його. Поки Білл добирався до берега, він задихався і скаржився на задуху. До моменту досягнення берега у Біла зупинилося дихання, і пропав пульс.

Дайвери витягли потерпілого з води, негайно почали серцево-легеневу реанімацію і викликали швидку допомогу. На жаль, Білл не вижив.

Розслідування трагедії

Що трапилося? Коли дайвери-рятувальники спробували зняти сухий костюм Білла, вони помітили, що шийна обтюрація була незвично щільною. Фактично, довелося різати костюм, щоб полегшити процедуру реанімації. Після видалення костюма було відзначено, що обтюрація була настільки щільною, що залишила синець на шиї дайвера.

Розтин тіла показав, що смерть сталася від незрозумілої зупинки серця. Незважаючи на дуже швидке спливання, ніяких ознак повітряної емболії або інших проблем, зумовлених тиском, виявлено не було. Перевірка інфлятора костюма і стравлювальних клапанів показала їх нормальну роботу.

Перед зануренням Білл говорив про проблеми з обтюрацією. Також важливо відзначити, що загиблий не проходив ніяких формальних курсів з плавання в сухому гідрокостюмі, і це було його перше подібне занурення.

Хоча справжньої причини можна так ніколи і не дізнатися, існують два варіанти ймовірного розвитку подій.

Варіант 1

Занурення в сухому гідрокостюмі, з важким спорядженням в холодній воді — велике фізичне навантаження. Коли обтюрація настільки сильна, що утруднює дихання і є причиною дискомфорту, навантаження стає ще більш важким. У таких умовах у дайвера може розвинутися сильний стрес.

На тлі щільної шийної обтюрації у дайвера міг виникнути рефлекс каротидного синуса, який є механізмом контролю частоти серцевих скорочень і кров’яного тиску. Можливо, що в таких умовах навантаження на серце виявилась надмірним і, в сукупності з тепловим стресом холодноводного занурення, створила небезпечну ситуацію. У підсумку серце не витримало й зупинилося.

Варіант 2

Інший, менш імовірний варіант розвитку ситуації — недостатнє тренування, яке призвело до втрати управління сухим гідрокостюмом, потім до неконтрольованого викиду на поверхню, повітряної емболії та іншим фізіологічним проблемам, що призвели до зупинки серця. Однак, той факт, що ознак емболії виявлено не було, сильно зменшує вірогідність такого розвитку подій.

Уроки для життя:

Нервозність перед зануренням

Білл проігнорував свою нервозність, хоча повинен був задуматися над її причинами. Адже нервозність і стрес — серйозна ознака того, що ситуація розвивається абсолютно неправильно. Ігнорувати стрес — значить виходити із зони комфорту. А саме цього дайвери повинні всіляко уникати.

Рівень підготовки

Це один з ключів до безпечного дайвінгу. Якби Білл проконсультувався з кваліфікованим інструктором по курсу Dry Suit (сухий костюм), то дізнався, що костюм для нього не підходить і що потрібно пройти спеціальні тренування в басейні, щоб повністю вивчити прийоми управління сухим костюмом.

Незручність, що межує з болем

Погано підібране дайверське спорядження, що призводить до дискомфорту і навіть болі, в ході занурення може призвести до великих неприємностей. Спорядження повинне ретельно підбиратися під габарити дайвера, оскільки в іншому випадку не можна гарантувати його нормальне функціонування. Якщо ви не впевнені в тому, чи підходить вам яка-небудь частина спорядження (особливо костюм або компенсатор), проконсультуйтеся з професійними дайверами перед зануреннями.

Нове спорядження

Якщо ви вперше збираєтеся пірнати в будь-якому спорядженні або використовувати якусь нову техніку занурень, потренуйтеся в контрольованих умовах (наприклад, в басейні під наглядом бадді або інструктора).

Самовпевненість

Самовпевненість була одним з факторів, що призвели до загибелі Білла. Він і його партнери вважали, що їх дуже хороший рівень підготовки і багатий досвід занурень дозволяють їм відмовитися від необхідного навчання. Ймовірно, це і коштувало Біллу його життя.

Текст Майк Анг
Переклад Валерій Рукавішніков