Азотний наркоз, або глибинне сп’яніння це — наркотична дія азоту на центральну нервову систему. Виникає при зануренні дайвера, який дихає стислим повітрям, на глибині більше 30 метрів.

Азотний наркоз можна порівняти з легким алкогольним сп’янінням, впливом галюциногенних наркотиків, гіпоксією та ранньою стадією загальної анестезії. До азотного наркозу схильні всі дайвери. В одних він може проявлятись на меншій глибині, у других на більшій.

В першу чергу впливу азотного наркозу піддаються такі функції головного мозку, як пам’ять, здатність до концентрації, здатність до адекватної оцінки навколишнього оточення. Досвідчені аквалангісти, які почувають себе «як риба у воді» можуть ловити від азотного сп’яніння — задоволення, кайф, ейфорію і т.д. Якщо ж підводний плавець не впевнений у собі, замість ейфорії, може отримати напад страху чи занепокоєння. Чим глибше ви будете занурюватись, тим більший буде вплив азотного наркозу.

Вплив азотного наркозу буде зростати в міру збільшення глибини занурення. Так зі збільшенням глибини координація рухів підводника погіршується, а виконання таких простих завдань, як читання приладів вимагає все більшої концентрації, уваги. Крім глибини ефект наркозу можуть підвищувати стан тривоги, фізичні навантаження, холодна вода, швидке занурення на глибину, надлишок вуглекислого газу в організмі, вживання напередодні алкоголю чи ряду медичних препаратів.

Як правило, відзначають наступні прогресуючі симптоми наркозу: — порушення концентрації, порушення здатності тверезо оцінювати навколишнє оточення, порушення функцій пам’яті;
— відчуття комфорту і безпеки, можливе легке запаморочення;
— стан підвищеного занепокоєння, напади страху;
— втрата координації, нездатність виконувати найпростіші завдання, втрата здатності оцінювати навколишнє оточення;
— галюцинації, прострація, втрата свідомості, смерть.

Незважаючи на те, що наркотичний вплив різних газів (у тому числі й азоту) вивчається більше 100 років, до цих пір немає повного розуміння механізму виникнення наркотичного ефекту.

Під азотним наркозом (наркотичним впливом азоту) вченими розуміється патологічна реакція організму, пов’язана з дією підвищеного парціального тиску азоту у вдихуваному повітрі або іншій дихальної газової суміші, і характеризується зміною вищої нервової діяльності. Азот відноситься до числа метаболічних індиферентних газів, тому що він не вступає в організмі в хімічні реакції. При нормальному атмосферному тиску він є нейтральним для організму газом. Проте азот добре розчиняється в жирах (в 5,24 рази краще, ніж у воді).

Наркотичний вплив азоту проявляється у двох фазах: спочатку настає збудження, яке потім змінюється пригніченням функцій центральної нервової системи. В залежності від величини парціального тиску азоту та індивідуальної чутливості, вплив азотного наркозу можна розділити на три стадії: початкову або приховану стадію, стадію неповного наркозу і стадію загального наркозу.