Барокамера (від грец. Baros — тягар і камера) — герметична камера, в якій створюється знижений (вакуумна барокамера), або підвищений (компресійна барокамера) — тиск. Компресійна барокамера використовується дайверами для лікування кесонної хвороби (декомпресійної хвороби — ДКБ).

Найбільш поширені барокамери низького тиску, в яких тиск можна міняти від наземного до часток мм рт. ст. (1 мм рт. Ст. = 133,322 н/м²). В залежності від призначення, барокамери можуть бути маленькі і великі. В барокамерах є спеціальна апаратура для зміни тиску та підтримки його на заданому рівні (вакуум-насоси з системою регулювання, ртутний манометр, висотомір та інші), зміни або підтримки складу повітря. В залежності від призначення деякі барокамери мають пристрої для зміни тиску з певною швидкістю, що дозволяють імітувати «підйом» або «спуск», спеціальну систему сигналізації, управління, зв’язку та ін. Барокамера, в якій одночасно з тиском можна змінювати температуру, називається термобарокамера. Такі камери також мають пристрої для регулювання температури.

Барокамери широко поширені для дослідження і тарування авіаційних, метеорологічних, аерологічних та інших приладів, що містять елементи, що вимірюють тиск. Барокамери застосовують: для випробувань літаків і авіадвигунів, для тренувань льотного складу і космонавтів; для вивчення впливу на живі організми гіпоксії, зниженого або підвищеного барометричного тиску та його різких перепадів, зміни газового середовища та ін; для медичних цілей — при лікуванні ряду захворювань: коклюшу, бронхіальної астми, кесонної та ін хвороб і виконання деяких операцій (наприклад, операції на відкритому серці).