Річки можуть бути не тільки на суші, але і під водою.

Вперше вчені дізналися про це в 1983 році, коли досліджували дно Мексиканської затоки. На глибині 3200 метрів вони виявили «холодне просочування». Саме так називають територію, де сірководень, метан та інші вуглеводні просочуються через тріщини на дні, змішуються з морською водою, а потім неспішно рухаються, подібно річках. Причому, слово «холодне» у назві цього феномена не означає, що рідина в таких донних річках має температуру нижче, ніж навколишня її морська вода. Найчастіше температура буває навіть трохи вище.

Вчені точно не знають, в яких місцях зазвичай з’являється «підводні річки», проте існує кілька версій. Більшість дослідників вважають, що це явище виникає в тектонічно активних зонах.

В областях холодного просочування можуть мешкати лише деякі організми. Наприклад, молюски, які харчуються бактеріями, що виробляють енергію з метану. А також трубчасті хробаки, яких стає набагато більше, ніж інших організмів в підводних ріках, коли рівень газу в них знижується. Це відбувається тому, що бактерії вмирають через нестачу метану, а слідом за ними від голоду гинуть і молюски.

На сьогоднішній день відомо кілька місць, де було виявлено холодне просочування. Його зафіксували в Атлантичному океані, Середземному морі, східній і західній частинах Тихого океану і під шельфовим льодовиком в Антарктиді. А глибше всього холодне просочування було помічено в Японському жолобі — на глибині 7326 м.

Текст: Софія Дем’янець
National Geographic Росія. Рубрика «Факт дня»
Переклад Валерій Рукавішніков