Ісландія не може похвалитися розвиненою індустрією дайвінгу. Тут відсутні великі дайв-центри з великим вибором спорядження, власними судами і штатом персоналу. Місцеві інструктори — це звичайні ентузіасти, які мають професійну водолазну підготовку. Для них власний бізнес в області дайвінгу є непоганим поєднанням ще однієї професії і хобі.

Сезон любительських занурень в Ісландії короткий. Погода нестійка, тому на великі доходи від підводного плавання розраховувати складно. Найчастіші гості на ісландських дайв-сайтах — це дайвери із Західної Європи, Норвегії та США. Багато хто з них спеціально приїжджають попірнати в культових серед любителів холодноводних занурень місцях.

Одне з них — ущелина Сільфра (Silfra), яка знаходиться в Національному парку Тінгвеллір (Thingvellir) (година їзди від Рейк’явіка). Вчені стверджують, що в цьому місці розташовується гігантська щілина між Євразійською і Північноамериканською тектонічними плитами. Вода з льодовиків, які тануть проникає крізь магматичні породи і через підземні колодязі виходить прямо в озеро. Видимість під водою становить понад 100 м. Завдяки цьому відчуваєш, ніби ширяєш в повітрі. Температура води в озері залишається відносно рівномірної протягом усього року (2–4 °C), а активна течія вздовж ущелини не дозволяє озеру замерзнути.

Місцеві дайв-інструктори пропонують занурення у відкритій воді, технодайвінг до 50–60 м і кейвдайвінг. Найкращий варіант — спуститися на максимальну глибину і дрейфувати за течією в напрямку озера, поступово піднімаючись уздовж стрімкої стіни. У саме озеро Тінгвеллір краще не запливати, оскільки звідти буде складно повертатися проти течії.