Ледь гойдаються від тропічного бризу пальми, бірюзове море пестить білосніжний пісок, навколо коралового рифу снують строкаті зграйки дивовижно красивих рибок, радуючи погляд дайверів з аквалангами... Але ідилія часто оманлива: подібна екосистема може виявитися у великій біді. Щоб дізнатися, що ж таке нормальний кораловий риф, Енрік Сала, фахівець з морської екології та стипендіат National Geographic, досліджував один з останніх не займаних людиною атолів і встановив: на нежилих рифах панують суворі звичаї.
Атолл — це один з видів рифа, маленький кораловий острів. Виглядає він як кільце, що оточує неглибоку лагуну. Цілий ланцюг з таких атолів і більш великих коралових островів перетинає екватор в 1500 кілометрах на південь від Гаваїв. Ланцюг цей так і називають — острова Лайн, тобто «Лінія».
Кінгмен — один з рифів Лінії. Цікавий він своєю первозданністю: діяльність людей на його екосистемі майже не позначилася. Поки. «У світі існує лише близько півсотні рифів, що залишилися, як і цей, абсолютно недоторканими», — пояснює еколог Енрік Сала.
Сала не дарма вибрав для досліджень острови Лайн. Вони — немов наочний посібник для тих, хто вивчає екологію. Серед «екземплярів» Лінії є і незаймана людьми екосистема рифа Кінгмен, і острів Різдва з населенням п’ять тисяч чоловік (інша назва — Кірітіматі), повністю занапащений з погляду еколога.
Якщо дивитися на Кінгмен зверху, то він схожий на трикутник периметром близько 46 кілометрів. Центр трикутника займає лагуна площею 60 квадратних кілометрів. Обрамляє її облямівка суші — це кілька мілин, що складаються з вибіленої сонцем коралової крихти з вкрапленнями порожніх раковин гігантських молюсків тридакна. І ніде немає навіть ознак рослинності.
Останні недоторкані коралові рифи сьогодні — арена боротьби. Хижі риби б’ються за здобич, а екологи — за саме існування рифа.
Але ця сумна поверхня — лише плівка, яка приховує справжні дива. Вся краса зосереджена під водою. Аквалангісти можуть побачити, що риф Кінгмен — це блискаюче щільне сплетіння гіллястих, грибоподібний і плоских коралів. Крізь щілини заростей прослизають сподобавшийся риф риби роду Pterocaesio і Caesio, риби-ластівки, риби-метелики, риби-папуги та інші численні підводні любителі планктону, коралів і водоростей.
А вище океанське «небо» патрулюють господарі тутешніх вод: сірі і білопірі рифові акули, зграї агресивних червоних луціанів. Ці хижаки забезпечують понад 85 відсотків всієї рибної біомаси Кінгмена — більше, ніж у будь-якого іншого відомого нам рифа.
На перший погляд, це співвідношення суперечить логіці. Лев, наприклад, повинен поїдати безліч антилоп гну, щоб вижити. А тепер спробуйте уявити собі савану, де на п’ять левів — одна антилопа!
Таке можливо, тільки якщо видобуток активно відтворюється і швидко росте, а хижаки при цьому розмножуються дуже повільно, але живуть довго.
Саме так йдуть справи на рифі Кінгмен. У теплих тропічних водах багато видів дають потомство кілька разів на рік. Їх популяція росте так само швидко, наскільки швидко хижаки її скорочують.
І все ж видобутку ледве вистачає. На сусідньому атолі Пальміра дослідники виявили, що шлунки червоних луціанів абсолютно порожні. Судячи з усього, хижаки на таких рифах відчувають постійне відчуття голоду. А їх видобуток — постійне відчуття страху.
У цю боротьбу все частіше втручається людина. На острові Різдва, як і на багатьох інших, люди активно ловлять великих хижих риб. Як це впливає на коралові спільноти?
З досліджень островів Лайн видно: рибальство призводить до різкого зростання популяцій дрібних риб. В результаті деякий час риф виглядає розкішно. Але через пару десятків років яскраве багатобарвне підводне царство перетворюється в океанічну пустелю.
Знищення великих хижаків призводить до збільшення чисельності всієї рифової спільноти, а потім — до різкого зростання колоній мікробів, деякі з яких можуть погубити корали. Вилов великих риб, що харчуються водоростями, також сприяє деградації рифа: водорості розростаються, і в системі збільшується кількість органічного вуглецю, що забезпечує зростання бактерій.
«Коралам шкідливо перебувати в оточенні мікробів», — каже Елізабет Дінсдейл, мікробіолог експедиції. У водах навколо острова Різдва мікробів в десять разів більше, ніж у рифа Кінгмен.
Але сьогодні в небезпеці і останні недоторкані коралові рифи планети. В атмосфері зростає число тепличних газів, океан нагрівається, збільшується кислотність морської води — це знебарвлює корали і загрожує їх існуванню. Забруднення води і рибальство погіршують ситуацію. «Захистити рифи від рибалок цілком у наших силах. Це пом’якшить впливу інших факторів, наприклад глобального потепління», — переконаний Шон Конноллі, австралійський фахівець по рифах.
Для більш рішучого Сала надмірний рибний промисел — це екологічний саботаж. «Ми вилучаємо з механізму важливі деталі і вважаємо, що він продовжить працювати, як раніше», — гарячкує він. На Кінгмене всі частини механізму поки на місці, його екосистема стабільна і стійка. Але він — один з останніх справжніх коралових рифів, немов листівка з минулого на пам’ять майбутнього.
Текст: Кеннеді Уорн Фотографії: Брайан Скеррі
Переклад Валерій Рукавішніков
